Komarenko

Комаренко Олександр Юрійович

Кандидат історичних наук, доцент

У 1986 р. закінчив з відзнакою історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Після закінчення університету з жовтня 1986 по жовтень 1989 р. – аспірант денного відділення історичного факультету. Захистив кандидатську дисертацію у 1990 році.

Працює в університеті з жовтня 1989 р.: 1989-1994 рр. – асистент кафедри історії народів Росії (тепер – кафедра історії Росії); січень 1995 р. – вересень 1996 р. – доцент кафедри історії Росії; з вересня 1996 р. – доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн.

За час роботи в університеті розробив і викладає нормативні курси з новітньої історії країн Західної Європи та Північної Америки в 1918-1945 рр., історії країн Скандинавії, спеціальні курси з історії зарубіжних країн.

Наукові інтереси – історія США та Західної Європи ХІХ – поч. ХХІ ст.; історія країн Скандинавії; історія І та ІІ світових воєн та їх наслідків; міжнародні відносини ХІХ – поч. ХХІ ст.; ситуація в Російській імперії й Україні в роки І світової війни та революцій; історія і політика СРСР і держав пострадянського простору; американське та західноєвропейське кіномистецтво І пол. ХХ ст.; США і країни Західної Європи в роки ІІ світової війни; монархії Європи в історії та світовій політиці.

Опублікував понад 40 наукових та методичних праць, серед яких: 1 монографія, 1 навчальний посібник, більше 25 наукових статей у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях.

З 2002 по 2014 рр. був заступником декана історичного факультету з наукової роботит і водночас відповідальним секретарем «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія». У 2002 – 2004 рр. – член Великої Вченої Ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка; в 1994-1996 та в 2002-2014 рр. – член Вченої Ради історичного факультету. з 2010 р. і по теперешній час – Дирекор міжнародних програм Спілки ректорів вищих навчальних закладів України.

У 1994 р. отримав стипендію імені У. Фулбрайта, за якою 8 місяців працював в Стенфордському університеті (США); в 2002-2006 рр. щорічно запрошувався Університетом Айови (США) для читання нормативних лекційних курсів англійською мовою на факультеті політичних наук.  Аналогічно в 2015 р. запрошувався університетом Мейзі (Японія).

Має чисельні відзнаки Київського університету, Міністерства освіти та науки України, Президії НАН України.

Учасник багатьох міжнародних проектів.

Підготував чотирьох кандидатів наук:

  1. Пількевич Вікторія Олександрівна (2011). Співробітництво ЮНЕСКО і країн СНД (1991 – 2009 рр.).
  2. Чолій Сергій Васильович (2013). Формування австро-угорських збройних сил у внутрішній політиці Габсбургської монархії (1868 – 1914 рр.).
  3. Чорна Мар’яна Василівна (2013). “Особливі відносини” Великої Британії та СШАза правління лейбористських урядів (1997 – 2010 рр.).
  4. Золотарьова Яна Ігорівна (2016). Права людини у політиці США щодо СРСР(1970-ті – початок 1990-х рр.).